Розслідуємо: Кримінальні переслідування Судові спори Рейдерство Політичі конфлікти Банкрутства Скандали

МЗС про події в Казахстані: ключовий пріоритет – безпека громадян України

Міністерство закордонних справ України заявило 10 січня, що «уважно слідкує за розвитком ситуації в Республіці Казахстан» і засуджує «насильство, яке спалахнуло у низці казахстанських міст та призвело до численних жертв».

Українське зовнішньополітичне відомство вказало, що «надзвичайно важливо вжити максимальних заходів задля деескалації ситуації і уникнення подальшого насильства, гарантувати дотримання прав людини, забезпечити відновлення роботи об’єктів критичної інфраструктури та систем звʼязку».

«Взяли до уваги розгортання на території Казахстану іноземних військових сил з домінуванням російського контингенту на запрошення влади Казахстану. Іноземні війська мають поважати незалежність, суверенітет та національне законодавство Казахстану і міжнародне право, а їхнє перебування не повинне виходити за межі задекларованого обмеженого часового терміну»,
– наголошено в заяві.

Раніше МЗС України виступило з рекомендаціями для громадян України, які опинилися в Республіці Казахстан.

«Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба доручив відповідним підрозділам дипломатичної служби зосередитися на захисті інтересів українських громадян в Казахстані. Зараз ключовий пріоритет – їхня безпека. Посольство України в Нур-Султані перейшло на цілодобовий режим роботи. У разі загрози життю чи безпеці, українці можуть звернутися за допомогою за номером телефону: +7 705 755 66 10 або на електронну пошту: . Ситуація ускладнюється запровадженням надзвичайного стану в Казахстані, нестабільною роботою мобільного зв’язку та Інтернету. Частково обмежено рух регіонального пасажирського транспорту, суттєво затримуються або скасовуються міжнародні авіарейси».

У МЗС України відзначають, що увечері 5 січня група українських громадян не змогла вилетіти рейсом “Алмати – Київ” через призупинення роботи аеропорту. «Дипломати допомогли українцям із пошуком місць для ночівлі. Нині посольство з‘ясовує із адміністрацією аеропорту та авіакомпанією можливість здійснення зазначеного рейсу, підтримує зв‘язок із пасажирами. За інформацією МЗС, аеропорт Нур-Султана працює в штатному режимі. Сьогодні планується рейс до Києва. Очікуємо від казахстанської влади неухильного забезпечення безпеки громадян України, надання їм повного сприяння, зокрема і тим українцям, які воліють залишити територію Казахстану», – наголошують дипломати.

У МЗС України закликають співгромадян «уникати місць масових заходів, насамперед у великих містах, виявляти підвищену пильність і обережність, а також зареєструватися в електронній системі «ДРУГ» (https://friend.mfa.gov.ua), щоб дипломати могли вчасно надати допомогу».

Протести в Казахстані розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів. Згодом протестувальники стали висувати політичні вимоги, в тому числі про повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку.

5 січня Токаєв звернувся до Організації договору про колективну безпеку з проханням про розміщення військового контингенту. Це сталося після того, як урядові сили фактично втратили контроль над найбільшим містом Казахстану, колишньою столицею Алмати. У місті почалися грабежі та мародерства за участю озброєних людей. Цьому передували масові протести здебільшого із соціально-економічними вимогами. Як саме розпочалися заворушення, хто їх організував і ким були озброєні люди – достеменно невідомо. Влада Казахстану офіційно заявляла про деяких підготовлених ззовні терористів. При цьому було заарештовано колишнього керівника Комітету національної безпеки Каріма Масімова, знято з посад кілька осіб, близьких до колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, а сам Назарбаєв – як стверджує його представник, добровільно – залишив посаду голови Ради безпеки, яку обійняв Токаєв.

За останніми даними МВС Казахстану, затримано майже 8 тисяч учасників антиурядових протестів, 26 мітингарів загинули. Окрім того, у сутичках загинули 18 силовиків, ще понад 740 зазнали поранень.