Розслідуємо: Кримінальні переслідування Судові спори Рейдерство Політичі конфлікти Банкрутства Скандали

Право на обов’язкову частку у спадщині

Цивільний кодекс України передбачає право фізичної особи за життя розпорядитися належним їй майном на випадок своєї смерті.

Вказане право фізична особа може реалізувати шляхом складення заповіту. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

Водночас, незважаючи на волевиявлення заповідача щоб його майно належало «тільки» конкретно визначеним особам, закон встановлює право певних осіб на отримання частки спадкового майна, незалежно від змісту заповіту.

Особи, які мають право на обовязкову частку у спадщині.

Право на обов’язкову частку у спадщині мають:

  • малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця (малолітніми е особи, що не досягли чотирнадцяти років, неповнолітніми є особи, що не досягли вісімнадцяти років. Непрацездатними вважаються жінки, які досягли 55 років та чоловіки – 60 років; інваліди І, ІІ, ІІІ груп, незалежно від того, чи призначена їм пенсія).
  • непрацездатна вдова (вдівець);
  • непрацездатні батьки (ст. 1241 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 483/597/16-ц (провадження № 61-5184св18) зроблено висновок, що право на обов`язкову частку – це суб`єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту. Хоча норми про право на обов`язкову частку розміщені у главі, присвяченій спадкуванню за заповітом, за своєю сутністю право на обов`язкову частку належить до спадкування за законом. Тобто право на обов`язкову частку існує лише за наявності заповіту. Коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, визначене статтею 1241 ЦК України, є вичерпним.

Отже, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця в силу прямої вказівки закону.

Розмір обовязкової частки у спадщині.

Особи, визначені у статті 1241 ЦК України, спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року справі № 743/641/17 (провадження № 61-27272св18) вказано, що «при визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини».

До прикладу щодо визначення розміру частки:

Успадковане майно – будинок .

Кількість спадкоємців за заповітом – 1 людина (рідна сестра спадкодавця).

На день смерті спадкодавця у нього були: повнолітній працездатний син і дружина пенсійного віку.

До спадкоємців за законом (перша черга) відносяться тільки син і дружина померлого.

Якби син і дружина спадкодавця успадковували б майно за законом, то їм належало б по 1/2 частці від будинку. У розглядуваній ситуації право отримати обов’язкову частку має тільки непрацездатна (за віком) дружина спадкодавця (син – ні, оскільки є повнолітнім та працездатним). Обов’язкова частка дружини пенсійного віку дорівнює половині від ½ будинку, тобто 1/4 частини.

Чи можна спадкоємця позбавити права на обов’язкову частку у спадщині?

Особи, які мають право на обов’язкову частку в спадщині не можуть бути позбавлені такого права в силу закону.

Це означає, що при вирішенні спору в судовому порядку, який може виникнути між спадкоємцями, суд не має права позбавити спадкоємця права на обов’язкову частку у спадщині. ЦК України не містить норм про застосування такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як позбавлення, скасування обов’язкової частки у спадщині, а можливе лише зменшення розміру обов’язкової частки.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 483/597/16-ц.

Спадкоємець може відмовитись від отримання свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, подавши до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву.

Якщо спадкоємець, який має право на обов’язкову частку у спадщині, не прийме спадкове майно у протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця або ж відмовиться від спадщини, то в такому випадку майно успадковується спадкоємцями за заповітом.