Розслідуємо: Кримінальні переслідування Судові спори Рейдерство Політичі конфлікти Банкрутства Скандали

Як мирно поділити майно між подружжям. – коментар від АО “Вишневий і Партнери”

Сімейне право — це галузь права, що стосується приватного життя подружжя та дітей, а тому має певну специфіку.  

Природа виникнення сімейних спорів часто лежить у психологічній площині з нашаруванням непорозумінь, зміни пріоритетів у пари та інших чинниках, які спричиняють процес розлучення.

Сімейно-правові спори є складним та тривалим процесом в тому числі через: небажання сторін йти на будь-які поступки одне одному; недосконалість окремих норм сімейного законодавства, що призводить до формування різної судової практики застосування норм сімейного права при розгляді аналогічних справ та багаторічним судовим процесам.
Вирішення спорів шляхом переговорів є частиною повсякденного життя. Проте сімейна медіація — це більше ніж просто залучення нейтральної третьої особи (посередника), щоб допомогти сторонам досягти врегулювання( миру, згоди).Автор: адвокат Ірина Домітращук
Сімейна медіація, як і будь-яка інша медіація, здійснюється на засадах добровільності, конфіденційності, рівності, незалежності та неупередженості медіатора тощо. Медіація — це процес. Добровільний, не змагальний процес, в якому беруть участь кваліфіковані та неупереджені треті сторони. Сторони, а не посередник, приймають рішення. Посередник не має повноважень приймати рішення або примушувати сторони прийняти рішення. Оскільки рішення, якого сторони досягають, розробляють саме ці сторони, найімовірніше, воно буде виконане без використання зовнішнього примусу або подальшого судового розгляду.
Поділ спільного майна подружжя, як і розлучення завжди пов’язаний з неприємними емоціями, спогадами, з якими доведеться зіткнутись як подружжю, так і адвокату, і судді, який буде розглядати судову справу та намагатись розібратись в дійсних обставинах.
Таким чином, найбільш оптимальним способом урегулювання поділу майна для подружжя є вирішення всіх питань мирних шляхом, добровільно домовившись про все, та уклавши нотаріальну угоду про поділ спільного майна.
Добровільний поділ майна подружжя передбачає наявність взаємної волі подружжя на припинення режиму спільної сумісної власності щодо належного їм майна. Поділ здійснюється тільки щодо наявного майна, а не майна, яке буде набуте подружжям у майбутньому.
Стаття 7 Сімейного кодексу України зазначає, що сімейні відносини можуть бути врегульовані крім Сімейного кодексу іншими нормативно-правовими актами.
Оскільки Сімейним кодексом розширена сфера регулювання сімейних відносин за допомогою договору, то при його укладенні можуть застосовуватися норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
В контексті ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Такий порядок поділу між подружжям (без виділу частки) відрізняє спільну сумісну власність подружжя від випадків спільної сумісної та спільної часткової власності, які передбачені ЦК України. За взаємною згодою, у разі необхідності, дружина та чоловік мають право укласти договір поділу нерухомого майна, а також виділити нерухоме майно зі складу всього майна подружжя. Це положення закріплено в п. 4 глави 5 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Добровільно, за взаємною згодою, в силу ст. 68 СК України подружжя має право здійснити поділ та виділ майна і після розірвання шлюбу; при взаємній згоді колишнє подружжя в будь-який час може звернутися до нотаріуса щодо укладення договору про поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності.1d9f784358ca513e6b5ecd38d381cef7
Майно, яке належить одному із подружжя на праві особистої приватної власності, не може бути предметом такого договору, оскільки не підлягає поділу між подружжям. Однак, воно може бути предметом інших цивільно-правових договорів, зокрема, договорів дарування, купівлі-продажу, найму (оренди) тощо, які подружжя можуть укладати між собою на підставі ч. 1 ст. 64 СК України.
Отже, поділу підлягає лише майно, яке належить подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності виходячи з принципу рівності часток за умови відсутності іншої домовленості між ними або шлюбного договору.
Перевагами поділу майна подружжя в договірному порядку можна зазначити такі:
здатність відступати від рівності часток подружжя (відповідно до ч.1 ст. 70 СКУ в разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Якщо у випадку поділу майна судом ураховується виключно вартість майна, то при поділі в договірному порядку сторони можуть врахувати також особисту прив’язаність до речей, потреби кожного з подружжя тощо);
економія часу та грошей в порівнянні із судовим урегулюванням спору (вирішення спорів у судовому порядку – тривалий і достатньо емоційний процес, який, ураховуючи завантаженість судів, може тривати роками. При поділі майна подружжя в договірному порядку витрати носять одноразовий характер, а підписання та нотаріальне посвідчення договору займає декілька годин часу);
створення та збереження сприятливих умов для подальших хороших стосунків між подружжям (зважаючи на те, що найчастіше пари стикаються з необхідністю поділу майна при розлученні, збереження позитивних відносин між колишнім подружжям є важливим аспектом, особливо у випадку, коли у сторін є спільні діти. Тому такий спосіб допомагає не лише знайти та прийняти взаємовигідне рішення, а й навчитися будувати конструктивний діалог та йти на компроміси).

Отже, підсумовуючи, добровільне укладення договору про поділ майна подружжя, що є їхньою спільною сумісною власністю, визначає виключно порядок поділу спільного майна. Цей договір є зручним способом для вирішення питання щодо поділу майна між колишнім подружжям з можливістю відступити від принципів рівності та самостійно встановити обсяг і перелік майна для кожного з них.
Варто пам’ятати, що для уникнення в майбутньому судових спорів з приводу розірвання або визнання недійсним договору, необхідно максимально узгодити всі важливі питання щодо поділу, переходу часток та/або майна, виконання сторонами своїх зобов’язань тощо.