Розслідуємо: Кримінальні переслідування Судові спори Рейдерство Політичі конфлікти Банкрутства Скандали

“Як уникнути спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини?” – розповідає АО “Вишневий та Партнери”

В часи пандемії спричиненої коронавірусною хворобою (COVID-19) у суспільстві продовжує із стрімким розвитком розвиватися негативна тенденція розлучень.

Основоположною причиною їх розвитку, як показує практика Китаю – введені карантинні заходи.

У подружжя, яке і раніше мало певні непорозуміння між собою, залишившись фактично ізольованим від оточення, один на один з виниклими раніше непорозуміннями, має шанс остаточно переконатися в помилковості шлюбу та безпідставності його збереження.

Безумовно рішення прийняті в такий нелегкий час в переважній своїй більшості можуть бути передчасними та прийнятими на емоціях. Тому більшість адвокатів порадить спершу звернутись до психолога чи медіатора, для врегулювання конфліктної ситуації.

Проте, якщо ви все ж вирішили розірвати шлюбні відносини, то варто, насамперед, вжити заходи, спрямовані на упередження вас від можливих негативних наслідків, що можуть виникнути після розірвання шлюбу.

Особливо це стосується подружжя у яких є діти, оскільки під час виниклих конфліктів між подружжям, насамперед страждають діти. Кожен з батьків намагається схилити дитину на свій бік, застосовуючи різні методи.

Отже, постає важливе питання з ким залишиться дитина після розлучення? І як визначити місце проживання дитини після розлучення? Ці запитання виникають у більшості пар, які розходяться. Адже, відповідно до норм Сімейного кодексу України, обоє батьків мають однакове право на проживання з дитиною.

Дуже часто подружжя, яке розлучається, домовляється усно про те, що дитина буде проживати з одним із них. Однак така домовленість не гарантує, що в подальшому відносини між колишнім подружжям не зіпсуються, і в такій ситуації кожен із подружжя може згадати про відсутність рішення чи договору про визначення місця проживання дитини.

Усні домовленості зазвичай не працюють.

Оскільки не визначено місце проживання дитини в договірному або судовому порядку, часто виникають ситуації, коли один із подружжя забирає дитину без згоди іншого та не повертає, але при цьому нічого не порушує, оскільки він/вона не позбавлені батьківських прав та відповідно до статті 141 СК України мають такі ж права на дитину.

Якщо ви бажаєте запобігти такому негативному розвитку подій, пропонуємо визначити місце проживання дитини, скориставшись одним із запропонованих способів.

  1. Укласти договір, в якому визначити місце проживання дитини та участь другого із батьків у вихованні дитини, зокрема сплату аліментів. Такий договір має бути нотаріально посвідчений.
  1. Звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу та одночасним визначенням місця проживання дитини. Даний спосіб можливий лише у випадку, коли другий із подружжя не заперечує, а також, коли відповідач систематично ігнорує, не відвідує судові засідання.
  2. Якщо згоди щодо місця проживання дитини між подружжям не досягнуто, одночасно із зверненням до суду з позовом про розірвання шлюбу необхідно подати позов про визначення місця проживання дитини. З метою позитивного для позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини: відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків, стан здоров’я як батьків, так і дитини, матеріальне становище батьків, можливість забезпечення належних житлових умов, сімейний стан батьків, сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання та інші обставини (шкідливі звички, графіки роботи, професія).
  1. У випадку недосягнення згоди щодо місця проживання дитини, одночасно із зверненням до суду з позовом про розірвання шлюбу, потрібно подати позов про визначення місця проживання.

При цьому, радимо одночасно подати заяву про забезпечення позову (ст. 150 ЦПК України), в якій просити тимчасово визначити місце проживання разом із заявником до набрання рішенням законної сили.

Варто знати, що звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі ж звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини (до 14 років) беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.

Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.

Вирішення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини через орган опіки та піклування

Відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об’єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім’ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.

Для розв’язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини наступні документи:

  • заяву;
  • копію паспорта;
  • довідку з місця реєстрації (проживання);
  • копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • довідку з місця навчання, виховання дитини;
  • довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

 

Розгляд судами спорів про визначення місця проживання дитини

Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами позивачем (тим з батьків, хто звертається до суду з позовною заявою і бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до відповідача, тобто іншого з батьків).

Позови, про визначення місця проживання дитини пред’являються в порядку цивільного судочинства до суду першої інстанції за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача.

До суду подається:

  1. Позовна заява
  2. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу.
  3. Копія паспорта позивача.
  4. Копії рішення суду про розлучення.
  5. Характеристика з місця роботи позивача та її дві копії.
  6. Характеристика з місця проживання позивача та її дві копії.
  7. Довідка з місця проживання позивача та її дві копії.
  8. Дві копії декларації про дохід позивача.
  9. Довідка ЦМЛ про стан здоров’я позивача та її дві копії.
  10. Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача та дві його копії.
  11. Дві копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП.
  12. Акт санітарно-епідеміологічного обстеження квартири позивача та дві його копії.
  13. Епікриз (ПІБ дитини).
  14. Квитанції про сплату судового збору.

Вимоги до позовної заяви визначені ст.ст. 175-177 ЦПК України.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

При розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Разом із тим, варте уваги, Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.


ВИСНОВОК

Таким чином, з метою збереження найкращих інтересів дитини та для того, щоб запобігти негативному розвитку подій при визначенні місця проживання дитини, пропонуємо визначити місце проживання дитини в один із запропонованих способів вище.